У 2023/2024 навчальному році на базі закладу освіти проходять педагогічну та виробничу практику студенти ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, майбутні вчителі-дефектологи. Під час онлайн зустрічей зі студентами спілкувались керівництво та педагоги закладу освіти, вони розповіли про особливості організації освітнього процесу у спеціальній школі, про контингент здобувачів освіти та напрями діяльності, про види виховної роботи, професійне орієнтування здобувачів, методи і форми виховання в умовах війни та в мирний час, про конкурси та інші активності, в яких беруть участь діти, про особливості роботи практичного психолога в спеціальній школі, про організацію роботи психолого-педагогічного консиліуму, про співпрацю з вчителями дефектологам

Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни.

День української писемності та мови з 1997 року традиційно відзначали 9 листопада, у день пам’яті преподобного Нестора Літописця, який започаткував писемну українську мову.

У 2023 році дата свята змінилася – Україна вперше відзначила День української писемності та мови 27 жовтня. Перенесення пов’язане з переходом Православної церкви на новоюліанський календар, згідно з яким дати неперехідних свят змістилися на 13 днів раніше. Тож день пам’яті Нестора Літописця випадає на 27 жовтня. Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.

22 травня 2019 року Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису.

15 травня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав закон про функціонування української мови як державної.

16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про мову, завданням якого є об’єднати Україну, гарантувати кожній людині право на отримання інформації і послуг українською мовою в усіх публічних сферах на всій території нашої держави.

Українська мова – одна з найбагатших та наймилозвучніших мов світу. Вона походить від єдиного праслов’янського кореня, що розділилася на українську, білоруську та російську мови. Формуватися українська мова почала у VI столітті, цей процес тривав до XVI століття.

Одна з традицій свята – радіодиктант національної єдності. Цього року українці 23-й рік поспіль писали радіодиктант – текст його створила українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко, називається він “Дороги України”, читав – актор театру та кіно Олексій Гнатковський.

Ось що маємо зараз:

в українській мові – близько 256 тисячі слів, але вона стрімко розвивається, тож насправді ця цифра зараз більша;

найбільш уживана літера в українській мові – літер “п”, на неї починається найбільша кількість слів, найменш уживана – літера “ф”;

українська мова – найбагатша на зменшувальні форми, наприклад, її має навіть слово “вороги” – “вороженьки”;

“Заповіт” Т. Г. Шевченка – рекордсмен серед переведених творів, його переклали 147 мовами;

найстарішою українською піснею вважається пісня “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш”;

українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської);

в українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний;

у 448 році візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів;

серед слів найчастіше використовують іменник — «рука», прикметник — «великий», дієслово — «бути» і серед займенників — «він»;

в українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!

українську офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником нової української мови.

Писемність слов’янам створили Кирило та Мефодій. До нас не дійшли писемні пам’ятки періоду безпосередньої діяльності Кирила і Мефодія — другої половини IX століття. Брати Кирило і Мефодій добре знали мову слов’ян. На основі грецького алфавіту, враховуючи фонетичний лад слов’янської мови, Кирило спершу створив глаголицю, а кирилицю розробили вже його учні — найімовірніше, в Східній Болгарії.

Державною українська стала 26 жовтня 1989 року, нині нею володіє близько 45 мільйонів людей у всьому світі. брати Кирило і Мефодій вирушили до Моравії. Вони добре знали мову слов’ян. На основі грецького алфавіту, враховуючи фонетичний лад слов’янської мови, Кирило спершу створив глаголицю, а кирилицю розробили вже його учні — найімовірніше, в Східній Болгарії.

З кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні.

Любіть, поважайте та вдосконалюйте нашу мову, адже мова, як і Україна, — у нашому серці, і починається вона із кожного з нас (інформація з відкритих інтернет-джерел).

27 жовтня класні керівники та вихователі провели українознавчі уроки «Наша мова калинова», учні і педагоги школи взяли участь у Всеукраїнському творчому конкурсі «До Дня української писемності» у номінації «Художнє читання», брали активну участь у написанні Всеукраїнського радіодиктанту української єдності, провели літературний флешмоб «Буква до букви – виникло слово»

Вітаємо з Днем української писемності та мови! Любіть українську мову, вивчайте її, спілкуйтесь нею, читайте більше книжок, бо, як казав Володимир Сосюра, мова – це душа народу, а народ без мови – не народ!