У 2023 році 9 березня відзначають 209 років з дня народження Тараса Григорович Шевченка, українського поета, прозаїка, художника, громадського та політичного діяча, Великого Кобзаря, який описував життя простого народу, закликав на боротьбу за волю та незалежність, чиї твори і зараз є актуальними та пророчими.
Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині у сім’ї кріпаків. Жили вони бідно, багато працювали, щоб прогодувати чималеньку сім’ю, в якій було п’ять сестричок Тарасових і двоє братів: Катерина, Ярина, три Марії, Микита і Йосип. Старша сестра Катерина була Тарасові за няню. Тарас з дитинства був допитливим, любив малювати, співати. Йому було дев’ять років коли померла мати. Через два роки після матері помер і батько. Пан Енгельгард, в домі якого наймитував Тарас, помітив здібності і талант до малювання у хлопця і відправив його вчитись на «кімнатного» живописця». Пізніше Тарас поступив на навчання до Академії мистецт у Петербурзі, куди переїхав жити його пан Енгельгард. Коли Тарасу було 24 роки, його друзі викупили з кріпацтва і він став вільним, але життя не було легким. Навчаючись у Петербурзькій академії художеств, він водночас здобував знання із мови, літератури, історії, географії, навіть математики, і незабаром став освіченою людиною. Друзі-земляки посприяли виходу у світ першої книги його віршів — «Кобзаря». Поезія Шевченка не просто зачаровувала: вона будила прагнення до волі, національну гідність українців. Тому поет був небезпечним для царського уряду, і його було заслано рядовим солдатом на довгих десять років із забороною писати й малювати.
Серед небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка особливе місце посідає остання його книжка — «Буквар південноруський», складена із кращих зразків фольклору та частково з власних творів. Ця книжка для учнів недільних шкіл була першою дитячою демократичною читанкою в Україні. 10 тисяч примірників книжки було видано власним коштом поета. Продавалися вони лише по 3 копійки, щоб їх могли купити й найбідніші селяни. «Буквар» став найкращим дарунком для дітей, яких поет щиро любив.
Шевченкові поезії «Маленькій Мар’яні», «Мені тринадцятий минало», «І золотої й дорогої…», «На Великдень на соломі», «Дівча любе, чорноброве!», «Тече вода з-під явора» та десятки інших стали улюбленими творами багатьох поколінь дітей.
Мріяв поет написати й інші підручники для початкової школи, викладати малювання в Київському університеті. Однак передчасна смерть не дала йому здійснити своїх планів.
Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року. Поховали його на Смоленському кладовищі в Петербурзі. У травні того ж року домовину поета перевезено в Україну й поховано, як він сам заповідав, на Чернечій горі над Дніпром біля Канева.
Тарас Шевченко, будучи талановитим художником, учнем великого Брюллова, добре заробляють живописом, замість того, щоб робити собі професійну кар’єру, писав вірші рідною українською мовою, за які, за його словами, йому ніхто ні копійки не заплатив, і за які його неодноразово ув’язнювали. (з інтернетвидань)
Кобзарем його ми звемо,
Так від роду і до роду:
Кожний вірш свій і поему
Він присвячував народу.
Чисту матір і дитину
Він прославив серцем чистим,
Всю осяяв Україну
Поглядом він променистим.
Ясен досвіт ще не сходив,—
А йому перед очима
Дружба радісна народів
Як зоря палала зрима.
Ось чому в сім’ї великій,
У цвіту садів прекрасних
Буде жити він навіки,
Як безсмертний наш сучасник.
(Максим Рильський)
