25 лютого – день народження поетеси Лесі Українки. Вона писала для дорослих і дітей. В своїх творах поетеса оспівує і любов, і Батьківщину, і незламну силу духу, і природу. Її поезія – це невичерпне джерело мудрості, життєдайної сили, краси української мови.

До дня народження Лесі Українки в закладі освіти учителі та вихователі провели уроки та літературні години, організували перегляди відео презентацій та театральних постановок  про життя та творчість талановитої поетеси та громадської діячки інсценування, проведення вікторин, слухання поезії, малювання ілюстрацій до творів Лесі Українки, шкільна бібліотекарка Олена Миколаївна підготувала віртуальну виставку «Дивосвит Лесі Українки».

Учитель Наталія Олегівна Левченко створила літературний журнал «Леся Українка», в якому розповідається про життєвий і творчий шлях поетеси, розміщені малюнки учнів школи  до творів письменниці, які учні вивчають за програмою. Переглянути усний журнал можна за посиланням https://youtu.be/HYWoBJXHaEo

Педагоги та учні і самі читали улюблені вірші поетеси, з яких створили віртуальну літературну вітальню «Лесина слово іскристе», яку можна відвідати за посиланням https://youtu.be/pHJiNS6vnPw

Вихованці шкільного етнографічного гуртка «Рідними стежками» під керівництвом учителя Зубрилової Ольги Миколаївни вже втретє взяли участь у Міжнародному конкурсі читців поезії Лесі Українки «Змагаймось за нове життя», присвяченого дню народження відомої української поетеси. Підтримати учасників конкурсу можна, перейшовши за посиланням https://youtu.be/47S862hI_jY та поставивши «вподобайку».

25 лютого 1871 року, 152 роки тому, народилась відома українська поетеса Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка), яку знає весь світ.

Її творами зачитуються і дорослі, і діти. Її мати, письменниця Олена Пчілка, навчала доньку грамоті вдома. Леся була дуже здібна до навчання, знала 9 іноземних мов. Зростала у великій дружній родині. Була допитливою та талановитою: гарно малювала, вишивала, грала на фортепіано. Все зачаровувало маленьку Лесю: і спів птахів, гомін старезних дубів. В дитинстві вона дуже любила вірші та казки. З чотирьох років сама читала книги. Пізніше написала казки про нерозумного горобчика «Біда навчить», якого ніхто не хотів навчити розуму; про Оха-чародія з підземного царства, а її вірші для дітей – зачаровують любов’ю до природи, рідного краю.

Природні дані, наполегливість та постійна праця поетеси дозволили їй сягнути значних вершин і вплинути на українське суспільство, літературу.

Леся написала 270 віршів, а ще поеми, віршовані драматичні твори.

Леся Українка прожила нелегке життя, тому її твори не завжди веселі. Вони вчать долати труднощі, як це робила сама Леся.

Поетеса багато подорожувала по світу, вивчала історію та традиції тих країн, де бувала.

Леся Українка ввела в нашу мову такі нові слова, як «напровесні» та «промінь». Нині нам ці слова здаються цілком звичними. А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя означенню, без якого неможливо уявити нинішній мовний запас, — слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також слова «переможець», «палкий» та інші.

За творами Лесі Українки створено понад 10 фільмів, мультфільм, понад 20 вистав, 4 радіовистави, 5 радіокниг, 5 пісень. До 145 річниці від дня народження Лесі Українки компанія Google навіть створила святковий дудл (логотип пошукової системи) за мотивами її легендарної «Лісової пісні». Про неї зафільмовано 11 документальних стрічок.

Іменем відомої українки названі вулиці, бульвари, парки, площі, театри, школи, бібліотеки в Україні, є навіть школа її імені в Австралії.

На її честь в 1970 р. була заснована літературна премія ім. Лесі Українки, а портрет зображено на марках, ювілейних монетах та українській банкноті в 200 гривень.

Видатній письменниці і її творчості присвячені музеї: Літературно-меморіальний музей родини Косачів у Новоград-Волинському, музеї Лесі Українки в Кєїві, Колодяжному, Луцьку, Ялті, Сурамі (Грузія). Пам’ятники Лесі Українки споруджені не лише в Україні, і їх понад 70, в Україні, в Австрії, Білорусі, Болгарії, Німеччині, Росії, Естонії, Грузії, Єгипті, Італії, Америці, Канаді.

На знак пошани видатної українки в 1970 році у головному поясі астероїдів було відкрито нову одиницю. На честь письменниці він отримав назву — 2616 Леся.

День народження Лесі Українки в Україні відзначають на державному рівні.

Тож усі ці факти свідчать про неймовірну велич, геніальний талант і популярність найвидатнішої в усі часи в Україні жінки – письменниці-поетеси Лесі Українки.(за матеріалами інтернетвидань)

24 лютого 2023 року виповнилось 365 днів з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Рік тому ми всі почули страшне слово війна. Ця загарбницька війна почалась 9 років тому у 2014 році з окупації Криму, Донецька та Луганська. 24 лютого змінило мирне життя кожного з нас. Українці дізнались, що таке «рятуватись від війни». Як важко умістити ціле життя у одну валізу або рюкзак. Тисячі українців стали на захист нашої держави і виборюють мир, незалежність та свободу у цю мить. Тисячі українців стали волонтерами, забезпечуючи потреби військових та цивільних, ставши надійним тилом. Наші рятувальники, лікарі, енергетики, комунальники, водії , педагоги, психологи, продавці, увесь український народ, попри небезпеку рятують людей, упорядковують та допомагають пережити випробування війною. Ця жахлива війна в нашій країні показала усьому світові, що українці сильні, сміливі, мужні, витривалі та єдині, що разом необхідно та можливо побороти зло. Наші Збройні Сили України, захисники та захисниці – це найсміливіші, найхоробріші, надійні, віддані своїй країні та своєму народові воїни, справжні великі Герої! Низький уклін та величезна подяка нашій українській армії, усім бійцям побажання сил, витримки, перемоги та повернення живими та неушкодженими до рідних, до мирного життя. Україна за цей рік отримала допомогу від дружніх країн, українці знайшли прихисток та піклування у різних куточках світу, і ніде не було відмови у підтримці. Такого об’єднання навколо боротьби проти абсолютного зла, за правду, справедливість та людські цінності світ не знав майже 80 років. Кольори українського стягу знає увесь світ. Кожен українець наближає перемогу, прагне миру, свободи, волі, незалежності, найкращої долі для України. Ми – єдиний народ! Ми сильні! Ми незламні!

Слава Україні! Героям Слава!

До річниці трагічної дати початку жахливої війни в Україні в закладі проведені класними керівниками та вихователями проведені патріотичні уроки, шкільна бібліотекарка Олена Миколаївна організувала віртуальну виставку «Разом до Перемоги» та шкільний  флешмоб “Україно, твоя сила в єднанні!”, який можна переглянути за посиланням https://youtu.be/vbqnh2yimjM

22 лютого 2023 року педагоги КЗ «ХСШ №3» ХОР взяли участь у Всеукраїнському семінарі-практикумі «Психолого-педагогічний підхід у освітній діяльності дітей з особливими освітніми потребами». Організаторами семінару є Міністерство освіти і науки України, Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», Комітет з фізичного виховання та спорту МОН України, ГО «Ukraine Active». З доповідями на теми організації освітнього процесу, роботи соціально-психологічної служби закладу освіти, корекційно-реабілітаційної роботи, психологічної підтримки, психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП  у спеціальних  та інклюзивних закладах, ІРЦ виступили провідні спеціалісти у галузі спеціальної та інклюзивної освіти: доцентка кафедри, доктор психологічних наук, доцент Бевз Г.М.; доктор педагогічних наук, професор Єфіменко М.М.; кандидат психологічних наук Флярковська О.В.; кандидат педагогічних наук, директорка молочанського ІРЦ. Педагоги мали змогу отримати нові знання у сфері колекційної педагогіки, підвищити свій професіональний рівень, отримати відповіді на актуальні питання.

Педагогічний колектив КЗ «ХСШ №3» ХОР висловлює подяку за цікаву та корисну  інформацію, змістовний семінар.

Міжнародний день рідної мови – свято, яке було засноване ЮНЕСКО і вперше відсвятковане 2000 року. Головна його мета – показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу. Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура і історія цілої держави. В ці важкі часи українцям як ніколи важливо підтримувати свою рідну мову словом, віршем, піснею.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

(Максим Рильський)

Вітаємо з Міжнародним днем рідної мови і щиро бажаємо всім серцем і душею завжди любити свою країну, пишатися рідною мовою і прославляти свою культуру. Нехай мова завжди залишається сильним і потужним інструментом не тільки спілкування, а й розвитку.

Цікаві факти про українську мову:

– Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

– Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської). І це не прості слова — а підтверджені факти.

– В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.

– У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.

– В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”.

– Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.

– У 1933 році з правопису була вилучена літера «ґ», а в 1990 – повернена знову.

– Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

– Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

– Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово “вороги” може звучати як “вороженьки”.

– У нашій мові є особливі слова — паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось, приміром: «Я несу гусеня», або ж «ротатор».

– Українську офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником нової української мови.

– Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.

– Наразі у світі українською володіють від 41 до 45 мільйонів осіб, а рідною мовою її називають понад 37 мільйонів людей у світі!

У закладі освіти з 21 лютого розпочався Тиждень української мови і літератури. До Дня рідної мови педагоги провели уроки та мовознавчі  години спілкування, присвячені вивченню рідної української мови, флешмоб «Яка наша мова?», написали загальношкільний онлайн диктант про рідну мову. Як пройшов День рідної мови у КЗ «ХСШ №3» ХОР можна переглянути за посиланням https://youtu.be/nPCGpMFfaOI

Учитель Любов Іванівна Білоєдова підготувала та провела мовознавчу виховну онлайн годину “Рідна мова – найбільше багатство” до Міжнародного дня рідної мови згідно плану проведення шкільного місячника національно-патріотичного виховання, яку можна переглянути за посиланням  https://youtu.be/QAMJZsY4uUg

21 лютого 2023 року керівництво та педагоги КЗ «ХСШ №3» ХОР взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю на тему «Формування життєвої компетентності осіб з особливими освітніми потребами в системі позашкільної, спеціальної та інклюзивної освіти», проведення якої організував Харківський національний педагогічний університет ім.. Г.С.Сковороди.

Метою науково-практичної конференції стала презентація напрацювань у сфері формування життєвої компетентності осіб з особливими освітніми потребами в системі спеціальної та інклюзивної освіти, обмін досвідом, обговорення актуальних питань та перспектив розвитку спеціальної, інклюзивної та позашкільної освіти в умовах воєнного стану.

Основні напрямки, що були висвітлені під час конференції:

1. Інноваційні технології розвитку дітей з особливими освітніми потребами в системі позашкільної, спеціальної та інклюзивної освіти.
2. Організаційно-методичні аспекти діяльності закладів позашкільної освіти в процесі соціалізації дітей з особливими освітніми потребами.
3. Психолого-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами та її сім’ї в умовах воєнного стану.
4. Підготовка фахівців до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі.
5. Соціалізація осіб з особливими освітніми потребами в гуртковій роботі закладів  позашкільної освіти в післяшкільний період.
6. Сучасні аспекти створення здоров’язбережувального і безпечного освітнього середовища в закладах освіти в умовах воєнного стану.
7. Здоров’язбережувальна діяльність у закладах позашкільної, спеціальної та інклюзивної освіти.
8. Фізичне виховання, ерготерапія, фізична реабілітація та рекреація у відновленні здоров’я дітей з особливими освітніми потребами.

На заході виступили з доповідями  провідні українські науковці та спеціалісти в галузі спеціальної, інклюзивної та позашкільної  освіти, видатні  педагоги-дефектологи: декан факультету спеціальної та інклюзивної освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, віце-Президент ГО «Українська асоціація корекційних педагогів», почесний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Шеремет М.К.; президент ВГО «Українська асоціація корекційних педагогів», дійсний член НАПН України, заслужений юрист України; професор кафедри психокорекційної педагогіки та реабілітології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор Синьов В.М.; віце-президент ВГО «Українська асоціація корекційних педагогів», дійсний член Національної академії педагогічних наук України, професор кафедри спеціальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, доктор педагогічних наук, професор Бондар В.І. Ділились досвідом роботи викладачі та  корекційні педагоги з польських закладів вищої освіти та спеціальних закладів освіти. Педагогічні працівники закладу освіти брали участь у роботі секції на тему «Досягнення та перспективи розвитку спеціальної освіти в умовах сьогодення».

Педагогічний колектив КЗ «ХСШ №3» ХОР висловлює велику подяку організаторам конференції. Ми вдячні за змістовну, актуальну, корисну та цікаву тематику заходу,  за  доповіді та досвід роботи учасників з роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, за рекомендації та поради психологічної підтримки  як дітям, їхнім батькам, родинам, так і педагогам у воєнний час.

20 лютого Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні – українців, які змінили перебіг історії нашої держави, відстоювали демократичні цінності та територіальну цілісність України.

У цей день згадують про подвиг учасників Революції гідності 2013–2014 років та вшановують пам’ять загиблих під час протестів. 9 років тому в центрі Києва відбулися масові розстріли протестувальників.

У боротьбі за права людини та громадянина, демократію і свободу українці заплатили високу ціну – 107 загиблих Героїв Небесної Сотні.

Серед них – представники різних професій, віку та статей, які приїхали з різних куточків України й навіть з-за кордону, це були прості люди, які хотіли жити у вільній та незалежній Україні. Наймолодшому із загиблих, Назарієві Войтовичу, було лише 17 років, а найстаршому учаснику Революції гідності Іванові Наконечному – 82 роки.

Цьогорічна кампанія вшанування, яка триває з 15 по 20 лютого, проходить під гаслом «Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни».

І буде мир, і буде спокій!

У кожнім домі і роди ні.

Лунатиме хвала у небеса високі:

Навіки мир і слава Україні!

19 лютого відзначається День Державного Герба України, одного з державних символів України.

Державні символи – важливий атрибут сучасної держави, що символізує її суверенітет: Державний Герб України, Державний Прапор України і Державний Гімн України.

Державний Герб — це закріплений у законодавстві офіцій­ний умовний знак, який через графічне чи кольорове зображен­ня окремих фігур виражає коло певних ідей політичного харак­теру та символізує суверенітет держави.

30 років тому, саме 19 лютого 1992 року, Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Малий Державний Герб незалежної України.

Це був золотий Тризуб на синьому щиті. Проект герба був розроблений групою українських геральдистів: Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким.

Тризуб як державний символ України був обраний недаремно, адже він зв’язаний з нашою тисячолітньою державною, політичною i культурною історією. Він поєднує в собі дух нашого народу, підкреслює свободолюбство та незалежність, уособлює нашу єдність, зв’язує між собою покоління українців. Змінюються епохи та обставини, однак українці залишаються об’єднаними власними державними символами.

Є понад сорок версій, що пояснюють походження тризуба: скіпетр скіфських царів, норманський сокіл, стилізована квітка (трисвічник), схематичне зображення слова «воля», емблема сокири чи колоса, символ влади над трьома світами (небесним, земним, підземним). Тризуб символізує ту ж саму трійцю життєтворчих енергій, що й хрест та шестикутна зірка, тобто Мудрість, Знання і Любов (або Вогонь, Воду й Життя). Тож тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної церкви, на плитах Успенської церкви у Володимирі Волинському, його зображення знайдено на варязькому мечі, в гербі французької королеви Анни, на надгробку св.Еріка у Швеції та ін.

Одна з версій стверджує, що це стилізоване зображення голуба — символу Святого Духу.

Також існує популярна версія, що нiбито тризуб — це сокiл, який пiкiрує на здобич.

Автори іншої версії вважають, що в тризубі зашифроване слово «воля». Ця версія, до речі, з’явилася вже після затвердження тризуба як герба УНР. Тоді дехто також почав «розшифровувати» у тризубі початкові літери імен: Володимир, Ольга, Ярослав.

Наші предки використовували тризуб як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали в багатьох пам’ятках культури, датованих ще першим століттям нашої ери.

Тож бережіть державні символи України. В них наша історія та захист.

Вітаємо усіх з цим визначним днем! Шануймо наші державні символи, наші обереги, за які віддають життя кращі сини і доньки української землі.

І нехай Державний Герб несе волю народу до найкращої долі для України, для кожного українця!

16 лютого українці відзначають День єднання в Україні. Це свято відзначається другий рік, воно започатковано у 2022 році для згуртування українців, щоб показати світові, що ми – єдиний народ.

16 лютого 2023 учні та педагоги КЗ «ХСШ 3» ХОР взяли участь у Обласному флешмобі до Дня єднання, що проводив ХОПДЮТ та отримали сертифікати учасників. Класні керівники та вихователі провели патріотичні уроки «Ми – єдиний народ! Ми сильні! Ми незламні!»

Підсумки проведення Дня єднання можна переглянути за посиланням https://youtu.be/L7VOkqVsBXM

14 лютого – День святого Валентина, день усіх закоханих. Цього дня українці висловлюють щирі почуття поваги, любові та подяки коханим людям, друзям, рідним та близьким, захисникам та захисницям ЗСУ, що виборують перемогу для Україні, рідній Батьківщині!