У вересні 2023 року учні закладу освіти брали участь у обласному етапі Всеукраїнського конкурсу робіт юних фотоаматорів «Моя Україно!», який проводив у дистанційному форматі ХОПДЮТ з метою стимулювання творчого, інтелектуального, духовного розвитку, задоволення потреб дітей та юнацтва у творчій самореалізації, організації змістовного дозвілля, підвищення ролі фотоаматорів у художньо-естетичному вихованні підростаючого покоління.

З представлених на конкурс робіт чотири фото учасників стали переможцями:

– Артем Хмільов за фото «Шарівський замок – чарівна архітектурна спадщина Харківщини» отримав диплом за І місце.

– Максим Клімов за фото «Затишний куточок» отримав диплом за І місце.

– Артем Тузко за фото «Сільська вулиця» отримав диплом за ІІІ місце.

– Сергієнко Руслан за фото «Негода насуває» отримав диплом за ІІІ місце.

Фотороботи учасників, які зайняли І місце, направлені на всеукраїнський етап конкурсу. Бажаємо нашим учасникам удачі і перемоги! А всім фотоаматорам – натхнення, творчих успіхів, гарного настрою та подальших перемог! Ми пишаємось вами, ви гідно представляєте і прославляєте нашу школу!

16 листопада – Міжнародний день толерантності.

«…Усі люди мають недоліки – хто більші, хто менші. Ось чому і дружба, і допомога, і спілкування були б неможливими, якби не існувало між нами взаємної терпимості…»

Франческо Гвіччардіні – італійський історик, філософ-гуманіст (1483-1540)

16 листопада відзначають Міжнародний день толерантності, що був заснований у 1995 році у зв’язку з ухваленням ЮНЕСКО Декларації принципів толерантності, в основу якої заклали положення, проголошені в Загальній декларації прав людини. Тоді ж була заснована премія імені Маданжита Сінгха. Нею нагороджують людей, які активно борються за толерантність та ненасильство.

В цей день говорять про важливість визнання основоположних прав і свобод людини, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та найрізноманітніших форм самовираження.

Принципи та положення рівності закріплені у міжнародному законодавстві.

Згідно із законом, всі люди є вільні та рівні у своїх правах.

Декларація принципів терпимості наголошує, що «терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру».

Толерантністю називають повагу до людської індивідуальності.

Толерантність — це свобода, справедливість та неупередженість. Вона надає кожній людині рівні можливості для розвитку.

Мир не можливий без терпимості, а розвиток та демократія неможливі без миру.

Будьмо толерантними,

Скромними, галантними!

Всі ми особливі, різні та мінливі,

Треба поважати кожного у світі,

Щоб було нам добре

й любо в ньому жити!

Тетяна Прокоф’єва

До Міжнародного дня толерантності у закладі освіти проведені виховні заходи: години спілкування та бесіди «Толерантність у сучасному світі», шкільний челендж «Що для тебе толерантність?», в якому учні закладу освіти розповіли, що для них толерантність, який можна переглянути за посиланням https://youtu.be/IDfmMUNNAfc.

Вітаємо учасників Всеукраїнського конкурсу «До Дня української писемності» від «Перлина мистецтв». Виносимо щиру подяку за ентузіазм, старанність, творчий підхід та популяризацію української мови. Бажаємо натхнення, подальших успіхів та перемог!

З 30 жовтня по 3 листопада 2023 року у закладі пройшов Тиждень історії України та географії. Були проведені українознавчі уроки, години спілкування, онлайн вікторина на знання історії нашої держави та географічних цікавинок «Історичними стежками України», віртуальна екскурсія рідним краєм «Цікаві факти. Харківщина.», виставка дитячих малюнків «Мій рідний край – моя Україна!».

Підсумки заходу можна переглянути за посиланням https://youtu.be/KZkbYKHBRVQ?si=cTUmntU7fN8VzBf-

3 листопада 2023 року класний керівник 7-Б класу Наталія Олегівна Левченко провела з учнями виховну годину “Українські мотиви у творчості Іллі Рєпіна”. Під час заняття вихованці дізнались про творчість відомого митця. Наталья Олегівна розповіла, що Рєпінський талант вражає своєю різнобічністю і могутністю, що Ілля Юхимович Рєпін – майстер історичної і жанрової картини, видатний портретист, блискучий колорист, тонкий лірик і автор епічних полотен, він залишив колосальну творчу спадщину. Звернула увагу дітей на те, що життя і творчість художника безроздільно пов’язані з Україною, її історією і народним побутом, що Рєпін палко любив Україну, свою Батьківщину, був українцем і за характером своєї творчості. У полотнах І. Рєпіна українська стихія блищить всіма своїми барвами. Обговорювали картини, в яких Ілля Рєпін освітлював народний побут, національні традиції, портрети, твори на релігійну та історичну тематику.

31 жовтня 2023 року відповідно до програми Всеукраїнського проєкту «Єдина Україна» за концепцією «Спорт заради розвитку» пройшов фестиваль «Назустріч Успіху». Організаторами Проєкту є Українська федерація «Спорт заради розвитку» спільно з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за підтримки Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».

Здобувачі освіти разом з батьками, педагогами та студентами-практикантами ХНПУ імені Г.С. Сковороди, також прийняли участь у фестивалі “Назустріч Успіху”. Ранкова руханка надала гарний настрій на весь день. За участь, наш заклад освіти отримав подяку за активну участь у Всеукраїнській руханці онлайн. Дякуємо організаторам за такий чудовий спортивний захід.

У 2023/2024 навчальному році на базі закладу освіти проходять педагогічну та виробничу практику студенти ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, майбутні вчителі-дефектологи. Під час онлайн зустрічей зі студентами спілкувались керівництво та педагоги закладу освіти, вони розповіли про особливості організації освітнього процесу у спеціальній школі, про контингент здобувачів освіти та напрями діяльності, про види виховної роботи, професійне орієнтування здобувачів, методи і форми виховання в умовах війни та в мирний час, про конкурси та інші активності, в яких беруть участь діти, про особливості роботи практичного психолога в спеціальній школі, про організацію роботи психолого-педагогічного консиліуму, про співпрацю з вчителями дефектологам

Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни.

День української писемності та мови з 1997 року традиційно відзначали 9 листопада, у день пам’яті преподобного Нестора Літописця, який започаткував писемну українську мову.

У 2023 році дата свята змінилася – Україна вперше відзначила День української писемності та мови 27 жовтня. Перенесення пов’язане з переходом Православної церкви на новоюліанський календар, згідно з яким дати неперехідних свят змістилися на 13 днів раніше. Тож день пам’яті Нестора Літописця випадає на 27 жовтня. Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.

22 травня 2019 року Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису.

15 травня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав закон про функціонування української мови як державної.

16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про мову, завданням якого є об’єднати Україну, гарантувати кожній людині право на отримання інформації і послуг українською мовою в усіх публічних сферах на всій території нашої держави.

Українська мова – одна з найбагатших та наймилозвучніших мов світу. Вона походить від єдиного праслов’янського кореня, що розділилася на українську, білоруську та російську мови. Формуватися українська мова почала у VI столітті, цей процес тривав до XVI століття.

Одна з традицій свята – радіодиктант національної єдності. Цього року українці 23-й рік поспіль писали радіодиктант – текст його створила українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко, називається він “Дороги України”, читав – актор театру та кіно Олексій Гнатковський.

Ось що маємо зараз:

в українській мові – близько 256 тисячі слів, але вона стрімко розвивається, тож насправді ця цифра зараз більша;

найбільш уживана літера в українській мові – літер “п”, на неї починається найбільша кількість слів, найменш уживана – літера “ф”;

українська мова – найбагатша на зменшувальні форми, наприклад, її має навіть слово “вороги” – “вороженьки”;

“Заповіт” Т. Г. Шевченка – рекордсмен серед переведених творів, його переклали 147 мовами;

найстарішою українською піснею вважається пісня “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш”;

українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської);

в українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний;

у 448 році візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів;

серед слів найчастіше використовують іменник — «рука», прикметник — «великий», дієслово — «бути» і серед займенників — «він»;

в українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!

українську офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником нової української мови.

Писемність слов’янам створили Кирило та Мефодій. До нас не дійшли писемні пам’ятки періоду безпосередньої діяльності Кирила і Мефодія — другої половини IX століття. Брати Кирило і Мефодій добре знали мову слов’ян. На основі грецького алфавіту, враховуючи фонетичний лад слов’янської мови, Кирило спершу створив глаголицю, а кирилицю розробили вже його учні — найімовірніше, в Східній Болгарії.

Державною українська стала 26 жовтня 1989 року, нині нею володіє близько 45 мільйонів людей у всьому світі. брати Кирило і Мефодій вирушили до Моравії. Вони добре знали мову слов’ян. На основі грецького алфавіту, враховуючи фонетичний лад слов’янської мови, Кирило спершу створив глаголицю, а кирилицю розробили вже його учні — найімовірніше, в Східній Болгарії.

З кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні.

Любіть, поважайте та вдосконалюйте нашу мову, адже мова, як і Україна, — у нашому серці, і починається вона із кожного з нас (інформація з відкритих інтернет-джерел).

27 жовтня класні керівники та вихователі провели українознавчі уроки «Наша мова калинова», учні і педагоги школи взяли участь у Всеукраїнському творчому конкурсі «До Дня української писемності» у номінації «Художнє читання», брали активну участь у написанні Всеукраїнського радіодиктанту української єдності, провели літературний флешмоб «Буква до букви – виникло слово»

Вітаємо з Днем української писемності та мови! Любіть українську мову, вивчайте її, спілкуйтесь нею, читайте більше книжок, бо, як казав Володимир Сосюра, мова – це душа народу, а народ без мови – не народ!

Радіодиктант національної єдності – це щорічний флешмоб, який проводять у День української писемності та мови. У 2023 році це свято, приурочене до Дня пам’яті Нестора Літописця, яке відзначають 27 жовтня 2023 року. Цьогоріч Радіодиктант проводять уже 23-й рік поспіль.

Радіодиктант національної єдності започаткувала команда Українського радіо у 2000 році. Головна мета – об’єднати всіх українців як в Україні, так і за її межами, а не перевірити знання.

У 2023 році текст для Радіодиктанту національної єдності написала Катерина Калитко – українська поетеса, перекладачка, авторка коротких прозових творів. Назва тексту – «Дороги України». Читав його театральний та кіноактор, режисер, зірка фільму «Довбуш» Олексій Гнатковський.

Педагоги закладу освіти, учні і їхні батьки приєднались до написання Радіодиктанту національної єдності. Цей захід не стільки про правопис, орфографію та пунктуацію, скільки про патріотизм, національну свідомість та любов до рідної мови.